Багатьох людей турбує глобальна проблема відношення до різноманітних "надприродних" явищ. Перше питання -- чи є вони взагалі, і друге -- якщо є, то якої вони природи. Переважна більшість людей вірить у те, що десь "там" чи навіть "тут" таки є "щось" або "хтось". Але, мабуть, більше половини серед цих людей не створили для себе більш-менш об’єктивної та стійкої системи поглядів щодо таких явищ. Тобто запитань залишається більше, ніж відповідей.
Дивує й турбує засилля на телебаченні передач про "надприродне", "аномальні явища", НЛО тощо. Купа ефірного часу відводиться на опис цих явищ, а також на трактування їх із точки зору "екстрасенсів", "цілителів", "контактерів". Є навіть "шоу дітей-екстрасенсів", а також прямі ефіри, де додзвонювачі можуть спитатися поради чи попросити заглянути в майбутнє якогось астролога чи ворожку.
Думку священика транслюють нечасто, причому вона розташовується серед десятка думок людей із перерахованого вище переліку. Священик зазвичай суворим голосом каже, що це все -- біси, демони, нечиста сила. І що треба триматися від них подалі. Але при цьому не вдається в деталі.
Людина зовсім не поінформована в суть питання сприймає аргументи священика як "нудні", "застарілі" тощо. Набагато яскравіше виглядають гіпотези про регулярні візити інопланетян, таємничі підземні цивілізації, ніж "байки про рогатих чортів".
На думку автора цієї замітки, представникам Церкви бажано більш активно доносити свої погляди до глядача. Так -- є вже навіть телеканали, що декларують свою православну чи взагалі християнську направленість. Але вони переважно можуть зацікавити людину вже віруючу.
Є багато документальних фільмів про НЛО та інші подібні речі. Серед них є чимало таких, які зроблені достатньо видовищно, з багатим фактажем і навіть зі спробами класифікації та висуванням не найпримітивніших гіпотез. Але християнські погляди в таких фільмах мало представлені. Можливо, варто самій Церкві офіційно чи особисто віруючим журналістам відзняти пару таких фільмів? Емоційний та інформаційний ефект має бути доволі значним. Адже телебачення все ще залишається основним і дієвим засобом масової інформації. Головне -- зробити фільми цікавими, видовищними, розрахованими на широку аудиторію. Спочатку треба показати факти, поставити логічні запитання, висунути декілька розповсюджених гіпотез і потім послідовно їх спростувати. Підводити глядача до ілюстрації християнського світогляду варто поступово, спокійно, без повчального тону, спілкуючись на рівних.
У підсумку можна зробити дуже гарний популярний публіцистичний фільм або невеликий серіал.
Непоганим прикладом подібної творчості -- але в друкованому вигляді -- може послужити книга Ігумена N "От чего нас хотят "спасти" НЛО, экстрасенсы, оккультисты, маги?" Можливо, матеріал варто представити ще більш доступним чином.
Немає коментарів:
Дописати коментар
написати щось розумне